Одне з цих думок, так зване, офіційно-медичне. Щеплення може допомогти врятувати життя дитини. Серед захворювань, від яких роблять щеплення, є дуже серйозні і навіть смертельно небезпечні. Наприклад, при поліомієліті, вірус вражає нервову систему, що викликає параліч, у тому числі і м'язів грудей, здатний привести до летального результату.
Дифтерія - це захворювання гортані, наслідки якого вражають нервову і серцево-судинну системи. Небезпечним є і правець, що викликається бактеріями, супроводжуваний у дитини сильними м'язовими спазмами і паралічем.
Коклюш також викликають бактерії. Для хвороби характерні болісні напади сильного кашлю, конвульсії і блювота. Менінгіт також ставитися до бактеріальних захворювань і призводить до серйозного запалення мозку.
В процесі захворювання кору виявляються ураженими органи дихання, виникають конвульсії, можливе ураження мозку.
Вірусне захворювання «свинка» призведе до хворобливого запалення слинних залоз. Дає ускладнення на нервову систему, можливий менінгіт.
Ще одне небезпечне вірусне захворювання - краснуха. Шкіра покривається висипом, який супроводжується високою температурою, дуже небезпечно для плоду хворої мами.
В «опозиційному таборі» дотримуються думки, що якщо робити щеплення, то можна нанести серйозний, а часом і непоправний, шкоди здоров'ю дитини, зробити його калікою на все життя.
Підґрунтям для цієї позиції служать різні наукові і навколонаукові факти. Небезпека і складність дитячих захворювань надмірно перебільшена. Наприклад, є страшні статистичні дані: шанс померти від побічних реакцій після АКДП 1\1800, а загинути від коклюшу 1 до кількох мільйонів.
Головна причина зменшення кількості захворювань в розвинених країнах світу не поширення вакцинацій, а поліпшення гігієнічних умов. Статистика ж захворюваності проводитися в країнах третього світу.
До страшних наслідків щеплень відносять: ювенальний діабет, астму, невроз, синдром смерті новонародженого уві сні, аутизм, ГРЗ.
Медиками, як правило, не здійснюється допрививочное обстеження дітей. А школярам, найчастіше, роблять щеплення, взагалі не сповіщаючи батьків. Це є незаконним і дуже небезпечним, зважаючи на наявність маси протипоказань. Наприклад, дитині, переніс банальну ГРЗ, можна робити щеплення не раніше, ніж через місяць після одужання.
Якого ж думки дотримуватися, як чинити, несучи відповідальність не тільки перед собою, але і перед дитиною? По-перше, не піддаватися стадного рефлексу, дотримуватися індивідуального графіка. Проходити обстеження у свого «улюбленого» педіатра і його колег (невропатолога, алерголога, гастроентеролога, кардіолога і ін), яким ви довіряєте.
Завжди перевіряйте достовірність вакцини і її придатність. Не соромтеся вимагати детальну інформацію про щеплення, протипоказання та можливі ускладнення. Відмовляйтеся, якщо вам не хочуть нічого пояснювати.
Слідкуйте, щоб дитина була абсолютно здорова, коли йому будуть робити щеплення, і витримувався в зазначений інтервал від попередньої хвороби. Звертайте увагу на дотримання санітарно-гігієнічних правил проведення вакцинації.
Не плануйте поїздок і заходів до моменту щеплення. Уважно спостерігайте за дитиною до, під час і після вакцинації. Якщо є найменше нездужання - викликайте швидку допомогу.