Сучасне життя дитини - це комп'ютер, телевізор, різноманітні ігрові приставки, ігрові автомати. Цивілізація і прогрес захопили наших дітей з непереборною силою. В цьому є безсумнівні плюси: дитина адаптується до нового техногенного світу і приймає його як природне «середовище проживання». Відверто кажучи, і батькам певною мірою це полегшує життя. Витратився на комп'ютер, і ось вже улюблене чадо відірване від вулиці, звільнив батьків від нескінченних питань та організації розваг, завжди вдома, на очах. Добре? Але чому ж багато батьки незадоволені. «Втупився в телевізор», «не відірвеш від комп'ютера», «пішов би на вулицю, погуляв» - ці і їм подібні заяви не свідчать про великому захваті батьків про проведення часу дитини.
Ми не говоримо тут ще про всім відомі проблеми зі здоров'ям, що виникають у дітей від такого дозвілля. Болючі, з ослабленим зором діти стали майже нормою. Однак і психічний розвиток, який має, здавалося б, вигравати від розширення інформації, одержуваної дитиною, не блищить. Діти, які отримали доступ до такої сучасної та об'ємної інформації, не стають геніями, а в багатьох питаннях навіть відстають від своїх однолітків попередніх поколінь. Багато з них не люблять читати, не хочуть вирішувати забавні інтелектуальні завдання, які так любили їх бабусі і дідусі, а скоро відмовляться і писати, так як друкувати на комп'ютері зручніше і швидше. У них не спостерігається більш високий рівень розвитку пам'яті, мислення або уваги, їм нерідко недоступна логіка в судженнях, вони можуть у творі елементарного тексту.
Ні в якому разі не намагаючись дискредитувати блага «комп'ютерного» виховання, про які говорилося вище (навіть можна додати ряд інших), хочеться сказати, що для правильного і повноцінного розвитку дитини необхідно все ж гармонійне поєднання сучасних «інформаційно-технологічних» ігор і старих добрих «бабусиних». Саме така гра, здійснювана в прямому спілкуванні з іншими людьми (дітьми або дорослими), розвиває у дитини повноцінну особистість, різноманітні почуття, формує моделі поведінки, когнітивні здібності у всьому їх різноманітті.
Психологи визначають гру як особливий вид діяльності дитини, в якому закладаються основи навчання і праці, що призводить до якісних змін психіки.
Гра - це дуже важлива частина життя людини, і ставитися до неї треба серйозно. Але далеко не кожна гра доступна будь-якій дитині, і не кожен дорослий вміє грати. Ігровий діяльності потрібно вчитися. Пропонована розділ нашого сайту допоможе в цій важкій справі.